У нашій попередній статті «про обов'язок застосування РРО при продажі авіаквитків», ми писали про те, що керівникові підприємства краще всього звернутися до суду з позовом про відміну податкового рішення відносно нарахування неправомірних штрафних санкцій, чим мати якісь сумнівні домовленості з представниками фіскальних органів.
Сьогодні ми розповімо Вам, які аргументи можуть привести підприємці в захист своїх інтересів в суді і обгрунтування нарахування, розміру і оплати платежу за сервісні послуги в податковому праві.
Так, згідно ст. 6 Господарського кодексу України (далі ГК України) агент з перевезень (далі - Позивач) здійснює свою господарську діяльність на загальних принципах, до яких, зокрема, відносяться свобода підприємницької діяльності в межах, визначених законом, вільний рух капіталів, товарів і послуг на території України і заборону незаконного втручання органів державної влади і органів місцевого самоврядування, їх посадовців в господарські стосунки.
Згідно ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю в цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері громадського виробництва, спрямована на виготовлення і реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг вартісного характеру, які мають цінову визначеність.
Таким чином, основою нарахування, встановлення розміру і оплати платежу за сервісні послуги Позивача є безпосереднього загальні принципи господарювання і визначення господарської діяльності, приведені в ГК України.
Крім того, слід зазначити, що згідно п.п. 1.2. і 2.3. Статуту Позивача (сторінки 3 і 4 Статути), Позивач має право надавати агентські послуги з продажу авіаквитків, авіаперевезень, залізничних квитків, залізничних перевезень, а також здійснювати іншу господарську діяльність, спрямовану на розвиток народного господарства, якщо вона не заборонена законодавчими актами України.
Оскільки основним видом діяльності Позивача є надання агентських послуг з продажу авіаквитків і авіаперевезень, Позивачем, під час надання таких послуг, надаються консультації покупцям авіаквитків, здійснюється планування маршрутів, їх оформлення і внесення в них змін. У зв'язку з цим, основним видом діяльності Позивача, який вказаний в його Довідці статистики (копія є в матеріалах справи) є Послуги з організації подорожей (код за КВЕД - 63.30.0).
Цей підклас включає:
- туристичну діяльність: реалізацію і надання комплексу туристичних послуг, до складу яких входять послуги перевезення, послуги розміщення, консультації і планування маршрутів, організація індивідуальних подорожей і інші туристичні послуги (відвідування об'єктів культури, організацію відпочинку і розваг, реалізацію сувенірної продукції і тому подібне);- посередницьку діяльність турагентов по реалізації туристичного продукту туроператорів;
- діяльність екскурсоводів (гідів);- продаж і резервування квитків з будь-якою метою (відпустка, відрядження і тому подібне) для подорожей на усі види транспорту.
Таким чином, керуючись вказаними вище загальними принципами господарювання, Статутом і КВЕД - 63.30.0, Позивачем, як і щороку, був складений Прейскурант цін на 2009 і виданий Наказ № *** від ** **** 2009 р. про затвердження такого Прейскуранта цін на 2009 р. з визначенням вартості сервісних послуг, які надаються Позивачем під час оформлення авіаквитків (копія додається в матеріали справи).
Також, слід зазначити, що згідно п. 9.2.1. Агентського договору № ***/*** від ** ***** 2009 р. (копія мається в матеріалах справи), укладеного між Позивачем і Відкритим акціонерним товариством авіакомпанією "******" (далі - Авіакомпанія) "Агент має право отримувати сервісний збір за обслуговування пасажирів. Розмір сервісного збору Агент встановлює самостійно". Такі положення є типовими для такого виду договорів, оскільки надання сервісних послуг і встановлення їх розміру є основним видом господарської діяльності.
Згідно п. 1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" від 06 липня 1995 р. № 265/ 95-ВР реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва і наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, окрім підприємств торгівлі і громадського харчування, у разі проведення розрахунків в касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і витратних касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Таким чином, висновок працівників податкової інспекції про те, що Позивач "не може керуватися п.1 ст. 9 Закону України від 06.07.99 р. № 265/ 35-ВР "Про застосування РРО" не відповідає дійсності і порушує законні права та інтереси Позивача.